Контрактні умови, перш за все підрозділяються на умови обов'язкові і додаткові, з яких найбільше значення мають перші.

Обов'язкові контрактні умови – це мінімально необхідний набір умов (положень), які регулюють найбільш важливі, принципові питання, пов'язані з виконанням правочину, і тому завжди обов'язково містяться в тексті контракту, оскільки відсутність (або неточний, некоректний виклад) хоч би одного з них приводить до того, що операція стає важко здійснимою, а іноді, нездійснимою взагалі [13,c.211].

Іншими словами, це та база, основа, без якої контракт не може вважатися зовнішньоторговельним контрактом купівлі-продажу в загальновизнаному сенсі цього слова. При цьому слід мати на увазі, що нормальний зовнішньоторговельний контракт не повинен обмежуватися і не обмежується набором тільки обов'язкових умов. У нім традиційно містяться так само й додаткові умови, тобто "надмінімум", який покликаний в максимальному ступені полегшити виконання правочину, передбачивши, по можливості, всі нюанси, які можуть зустрітися в ході її виконання.

Приклад зовнішньоторговельного контракту:

Контракт № 6/99

Київ “16” жовтня 2011

ТОВ “Green Gallery”, надалі “Покупець”, в особі директора Дзися Олександра Андроновича, з одного боку, та фірма „ Ecuador”, надалі “ Продавець”, в особі директора Марії Фронд, - з другого боку, уклали цей Контракт у такому:

1.Предмет контракту

Продавец продав, а Покупець купив (надалі – товари), перераховані у Додатку №1 до даного Контракту, та який є його невід’ємною частиною, на суму 6300,96 ЄВРО на умовах СІР Варшава.

2. Ціна та загальна сума контракту