- комплексний, системний підхід до вирішення конкретного завдан­ня (мети науково-технічного розвитку);

- кількісну конкретизацію цілей науково-технічного розвитку і строге відображення кінцевих цілей і результатів проекту в уп­равлінні інноваціями;

- безупинне наскрізне управління процесами створення, освоєння, виробництва і споживання інновацій;

- обґрунтований вибір шляхів найбільш ефективної реалізації цілей проекту:

- збалансованість ресурсів, необхідних для реалізації інноваційно­го проекту;

- міжвідомчу координацію й ефективне управління складним ком­плексом робіт із проекту.

Реалізація задуму інноваційного проекту забезпечується учасни­ками проекту. У залежності від виду проекту в його реалізації мо­жуть брати участь від однієї до кількох десятків (іноді сотень) ор­ганізацій. У кожної з них свої функції, ступінь участі в проекті й міра відповідальності за його долю. Разом з тим усі ці організації в залеж­ності від виконуваних ними функцій прийнято поєднувати в кон­кретні групи (категорії) учасників проекту.

Замовник - майбутній власник і користувач результатів проекту. В ролі замовника може виступати як фізична особа, так і юридична.

Інвестор - фізичні чи юридичні особи, що вкладають засоби в проект. Інвестор може бути і замовником. Якщо це не та сама особа, то інвестор укладає договір із замовником, контролює виконання контрактів і здійснює розрахунки з іншими учасниками проекту. Інвесторами в Україні можуть бути:

- органи, уповноважені управляти державним і муніципальним майном;

- організації і підприємства, підприємницькі об'єднання, громадські організації й інші юридичні особи усіх форм власності;

- міжнародні організації, іноземні юридичні особи;

- фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни.