Загалом,  аналітична  оцінка  очікувань  та  реалій  результатів  трирічного  членства України  в  СОТ  засвідчила,  що,  як  і  для  більшості  країн  з  ринковою  економікою,  що формується, перші роки членства України в глобальній торговельній системі далися нелегко, що  було  обумовлено  низкою  як  об’єктивних  (стрімке  зростання  імпорту  по  багатьох товарних  групах  та  особливо  по  деяких  видах  аграрної  продукції  та  продукції  харчової промисловості,  в  першу  чергу  цукру,  накладання  світової  фінансової  кризи  на  період адаптації до нових умов реалізації зовнішньоторговельної діяльності, пов’язаних з вимогами щодо державної політики закупівель та обмеженнями допомоги сільському господарству тощо),  так  і  суб’єктивних  (посилення  протекціоністських  настроїв  країн-торговельних партнерів, відсутність практичного досвіду щодо лобіювання різнорівневих національних економічних інтересів у системі СОТ) перешкод.

Висновки до розділу 2

Оцінка  ефективності  зовнішньоторговельної  політики  України,  здійснена  за допомогою  методики  Всесвітнього  економічного  форуму  (WEF) загалом  підтверджує певний прогрес в національній політиці стимулювання торгівлі, що, очевидно, пов'язане зі вступом  країни  до  СОТ.  Водночас  рейтинг  ETI  зафіксував  також  обмеженість  впливу чинника СОТ на базові характеристики зовнішньоекономічної політики  у т.зв. суміжних сферах (регуляторній,  фіскальній тощо) [45, c.55].

Із вступом України до СОТ суттєво покращився як рівень доступу до внутрішнього ринку України, так і доступ Україн до  зовнішніх  ринків.  При  цьому  тарифи  на  імпорт  України  є  одними  з  найбільши гомогенізованих  у  світі,  оскільки  за  показником Дисперсія  ставок  митних  тарифів  з методом стандартного відхилення» згідно рейтингу ETI 2010 у 2009 році Україна посідала дев’яте місце у світі. Показовим для нашої країни є вищий рівень відкритості внутрішньог ринку  як  за  рівнем  тарифних  ставок  (37  місце  у  світі),  так  і  за  нетарифним протекціоністськими  заходами  (29  місце),  порівняно  з  можливістю  доступу  на  іноземні ринки  за  рівнем  тарифів,  встановленим  по  відношенню  до  українських  експортерів  (4 місце), та отриманими торговельними преференціями (44 місце)