В умовах зростання реальних доходів населення та відновлення споживчого платоспроможного попиту протягом 2010 року відповідною мірою це відобразилось на зростанні обсягів імпорту товарів та збільшенні доходів державного бюджету. По-друге,  уряд України, реагуючи на зміни  у  світовій  економіці,  здійснював  окремі  заходи  щодо  підтримки  національного виробника. Негативний вплив на розвиток зовнішньої торгівлі в Україні мали такі чинники в державній  політиці,  як  відсутність  чіткої  стратегії  структурних  змін  економіки,  слабкий механізм фінансової державної підтримки розвитку експорту, низький рівень інвестування в інноваційну  модернізацію  експортоорієнтованих  виробництв,  високий  рівень  витрат, пов’язаних з зовнішнім державним боргом, невигідні умови кредитування експорту, слабкість протидії спекулюванню з відшкодуванням ПДВ та з експортними операціями через офшорні компанії тощо.

Вплив на економіку України перебування в складі СОТ протягом останніх трьох років не набув системного характеру. Уряд здійснював виконання взятих  на  себе  зобов’язань  щодо  змін  у  торгівельній  політиці,  проте  еквівалентного полегшення доступу вітчизняних товарів та послуг до зовнішніх ринків не відбулося. Наслідки  світової  фінансово-економічної  кризи  не  дозволили  Україні  у короткостроковому аналізованому періоді відчути повною мірою позитивний ефект від спрощення  режиму  торгівлі  з  країнами-членами  СОТ.  Кардинального  покращення добробуту населення шляхом підвищення рівня зайнятості, доходів та доступності якісних товарів та послуг, що є головним індикатором ефективності інтеграційних процесів, в Україні також не відбулось. Рівень життя громадян залишається доволі низьким порівняно не лише з розвиненим країнами світу, але і з низкою країн колишнього Радянського Союзу