Таблиця 3.1
«Вплив створення зони вільної торгівлі на обсяги випуску основних галузей економіки України»
|
|
ІЕД |
CEPS |
CASE |
|||
|
Галузь |
ЗВТ |
ЗВТ+ |
ЗВТ |
ЗВТ+ |
ЗВТ |
ЗВТ+ |
|
Сільське господарство |
1,3% |
2,2% |
-8,6% |
-22,6% |
1,4% |
-0,5% |
|
Добувна промисловість |
10,1% |
10,6% |
-7,3% |
-47,6% |
-2,2% |
-3,6% |
|
Харчова промисловість |
-13,2% |
-15,7% |
34% |
55,2% |
-4,6% |
8,1% |
|
Металургія |
10,3% |
10,6% |
54,1% |
93,1% |
4,1% |
8,2% |
|
Текстильна промисловість |
55,4% |
56% |
22,4% |
34,2% |
27,3% |
50,4% |
|
Машинобудування |
-13,1% |
-14,8% |
13,9 |
29% |
13,3% |
20,2% |
[58, c. 68]
Існують цілком різні оцінки того, яким буде вплив лібералізації торгівлі з ЄС на основні галузі економіки України. Найбільш однозначними й оптимістичними є оцінки впливу створення зони вільної торгівлі на металургію та текстильну промисловість. Усі три моделі прогнозують суттєве зростання випуску в цих галузях. Досить песимістично виглядають перспективи сільського господарства та добувної промисловості, де тільки одна модель вбачає можливості для незначного зростання випуску, тимчасом як дві інші очікують на його зниження, причому в одному з випадків – досить суттєве [45, c.42].
Загалом усі три моделі є досить оптимістичними в своїх оцінках перспектив основних галузей економіки України після створення зони вільної торгівлі з ЄС. Кожна з них прогнозує зменшення випуску лише для двох із семи галузей, тимчасом як для інших – зростання, інколи майже в півтора – два рази.
Основною причиною відмінностей в оцінках наслідків вільної торгівлі з ЄС для української економіки загалом та основних її галузей зокрема є різні сценарії інтеґрації України до єдиного ринку ЄС і різні припущення щодо конфігурації торговельної політики. Це дає підстави стверджувати, що лібералізація торгівлі з ЄС безумовно матиме позитивний вплив на економіку України та зростання її добробуту.