2.  Поглиблення  торговельно-економічної  інтеграції  з  окремими  країнами-партнерами,  митними  та  інтеграційними  союзами  та  іншими  економічними утвореннями. Вступ до СОТ започаткував новий етап розвитку української торговельної політики. Разом з тим, через три роки після цієї події актуальною для країни залишається реалізація багатовекторної торговельно-економічної інтеграції, що має свій негативний вияв у  невизначеності  для  бізнесу  та  інвесторів  щодо  майбутнього  стратегічного  напрямку розвитку торгівельної політики. Загострення міжнародної конкуренції, активізація зусиль регіональної  інтеграції  серед  країн  СНД,  зростання  загроз  поглиблення  стагнаційних процесів  у  світовій  економіці, -  створюють  доволі  несприятливі  умови  для  модернізації української зовнішньоекономічної стратегії. Паралельна реалізація інтеграційних проектів щодо угоди про поглиблену зону вільної торгівлі з ЄС та необхідність укладання нової угоди про зону вільної торгівлі з Митним союзом Росії, Білорусі та Казахстану ускладнюється певною несумісністю базових принципів функціонування цих регіональних інтеграційних угруповань  та  потребує  від  України  надзвичайної  гнучкості  щодо  відстоювання національних економічних інтересів.

Порівняльний  аналіз   переваг  та  недоліків  вибору  регіонального  вектору торговельної  інтеграції  України,  здійснений  експертами  НІСД,  свідчить,  що  в  умовах існування високого рівня ризиків, пов’язаних з обома варіантами інтеграції, національним інтересам  України  відповідає  політика  збалансованих  зовнішньоекономічних  стосунків: продовження  курсу  на  європейську  інтеграцію  з  розбудовою  взаємовигідної  співпраці  з Митним союзом поза рамками формального членства в ньому. Оптимальним наповненням формату співробітництва з МС є поглиблення співробітництва, спрямованого на формування зони  вільної  торгівлі на  принципах  СОТ, розвиток  секторальної  співпраці  у  сферах,  що становлять взаємний інтерес та активізація науково-технологічної та виробничої кооперації з можливістю спільного виходу на зовнішні ринки.