[47, c.32].

В цілому зазначимо, що вплив на економіку України перебування в складі СОТ протягом останніх трьох років не набув системного характеру. Натомість переважали точкові впливи та заходи одностороннього характеру. Відтак уряд здійснював виконання взятих  на  себе  зобов’язань  щодо  змін  у  торгівельній  політиці,  проте  еквівалентного полегшення доступу вітчизняних товарів та послуг до зовнішніх ринків не відбулося. Наслідки  світової  фінансово-економічної  кризи  не  дозволили  Україні  у короткостроковому аналізованому періоді відчути повною мірою позитивний ефект від спрощення  режиму  торгівлі  з  країнами-членами  СОТ.  Кардинального  покращення добробуту населення шляхом підвищення рівня зайнятості, доходів та доступності якісних товарів та послуг, що є головним індикатором ефективності інтеграційних процесів, в Україні також не відбулось. Рівень життя громадян залишається доволі низьким порівняно не лише з розвиненим країнами світу, але і з низкою країн колишнього Радянського Союзу [35, c.45]. 

Позитивний  ефект  від  вступу  до  СОТ  в  даний  час  переважно  пов’язаний  з очікуваними  довгостроковими  якісними  структурними  зрушеннями  в  національній економіці. Так, позитивним наслідком отримання Україною членства в СОТ став початок переговорів з ЄС щодо укладання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, зокрема, щодо створення  поглибленої  зони  вільної  торгівлі.  Крім  того,  підвищення  рівня  відкритості національної  економіки,  як  наслідок  набуття  Україною  членства  у  СОТ,  зумовлює необхідність  зростання  конкурентоспроможності  вітчизняного  виробника  та  поліпшення інвестиційного  клімату  в  державі.  Цьому  мають  сприяти  відповідні  заходи  державної структурної політики, зокрема, щодо заохочення інвестиційного та інноваційного розвитку, ресурсо- та енергозбереження, підвищення ефективності організації економічних процесів