обігом грошових коштів залежить подальший розвиток підприємства та кінцевий результат його господарської діяльності.

Дослідження грошових коштів підприємства дозволяє усвідомити увесь механізм його функціонування, так як за наявності власної, відносно самостійної логіки розвитку, грошові кошти мають зовнішні ознаки всього комплексу функціональних зв'язків, які розвиваються на підприємстві в процесі його діяльності. [50,c.99]

Грошовий потік – це сукупність розподілених у часі надходжень і видатків грошових коштів та їхніх еквівалентів, генерованих його господарською діяльністю, рух яких пов'язаний з факторами часу, простору. В цьому випадку під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання, а еквівалентами грошових коштів є короткострокові,високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості.

Але попри відмінності в деталях, усі підходи до тлумачення актуалізують виняткову значимість грошового потоку для функціонування суб’єкта господарювання й забезпечення створення доданої вартості,забезпеченню перманентному зростанню вартості підприємства як цілісного майнового комплексу в довгостроковій перспективі та достатку власників такого суб’єкта.

Поступовий перехід до нових форм господарювання зумовив гостру потребу розроблення адаптованих до сучасної практики механізмів управління їх фінансово-господарською діяльністю, серед яких особливої уваги заслуговує організація управління грошовими коштами.

Механізм управління грошовими потоками це - система елементів, які регулюють процес розробляння та реалізації управлінських рішень щодо оптимізації грошових потоків підприємства [54,c.180].

Цими елементами є:

- ринковий механізм регулювання грошових коштів підприємства, в основі якого лежить співвідношення попиту і пропозиції на фінансовому й товарному ринках. Попит і пропозиція на цих ринках формують рівень цін і котирувань активів, що їх купує чи продає підприємство, визначають ефективність використання окремих інструментів інвестування, впливають на середню норму дохідності капіталу та середньоринковий рівень ризику його використання;