Взаємовідносини підприємства і держави з приводу прибутку будуються на основі оподаткування прибутку. Розподіл балансового (валового) прибутку між державою і підприємством є першим етапом його розподілу.

Досить суттєвим є те, що податком на прибуток оподатковується не той прибуток, який відображає результат фінансово-господарської діяльності і показаний в бухгалтерській звітності. Вихідною базою для вирахування оподаткованого прибутку являється валовий прибуток як сума прибутку від реалізації продукції, прибутку від реалізації власності і доходів від не реалізаційних операцій. В решті решт, прибуток, який підлягає оподаткуванню, помітно відрізняється від фактичного фінансового результату господарської діяльності. При цьому не рідко нарахований податок на прибуток перевищує суму балансового прибутку. Тобто, джерелом сплати такого податку разом з прибутком служать і оборотні кошти [58,c.136].

З даних таблиці 2.20 видно, що підприємство сплатило до бюджету податок на прибуток найбільше це в 2009 році - 41 тис.грн., в 2010 році тільки 9 тис.грн., а в 2011 році не сплачувало зовсім податку не дивлячись на те що підприємство мало прибуток до оподаткування. Це пов’язано з тим,що податок на прибуток вираховувався за Податковим кодексом України і там підприємство отримало збиток.

Другий етап розподілу прибутку - це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства після здійснення платежів у бюджет. З цього прибутку також сплачуються деякі податки в місцеві бюджети і стягуються економічні санкції [78,c.109].

Розподіл цієї частини прибутку відображає процес формування фондів і резервів підприємства для фінансування потреб виробничого і соціального розвитку. В умовах ринкового господарства держава не втручається в процес розподілу прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків. Тим не менше за допомогою надання податкових пільг вона стимулює спрямування прибутку на капітальні вкладення виробничого призначення і будівництва житла, на благодійні цілі, на проведення науково-дослідних робіт. Законодавчо затверджений мінімальний розмір резервного капіталу для акціонерних товариств, регулюється порядок створення резерву по сумнівним боргам та під знецінені цінні папери.