Спеціалізація в сільському господарстві — це форма (процес) суспільного поділу праці, що дістає вияв у територіальному розміщенні та розчленуванні галузі на окремі види виробництва сільськогосподарської продукції й сировини. Спеціалізація на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, раціонального використання агрокліматичних умов, матеріально-технічних і трудових ресурсів, інтенсифікації виробництва сприяє його концентрації та є важливим чинником підвищення ефективності сільського господарства.
Цілеспрямоване управління виробничою діяльністю трудових колективів сільськогосподарських підприємств досягається впровадженням і закріпленням наукових форм організації праці, тобто раціональних форм поєднання трудових ресурсів із засобами виробництва, які забезпечують ефективність виробничого процесу при постійному поліпшенні соціальних умов праці селян.
За роки існування України як самостійної незалежної держави прийнято значну кількість нормативних актів, спрямованих на поліпшення регулювання праці в сільському господарстві. Це Закони «Про селянське (фермерське) господарство» [3,c.5], «Про господарські товариства» [4,c.4], «Про сільськогосподарську кооперацію» [5,c.3], «Про охорону праці» [6,c.6]. Ними та іншими нормативно-правовими актами передбачені організаційно-правові форми сільгосптоваровиробників, їх структурний склад та форми організації виробництва.
Ефективність виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств перебуває у прямій залежності від реалізації комерційного планування тобто від виконання його бізнес-плану. У процесі здійснення своїх організаційно-управлінських посадових функцій керівники і спеціалісти підприємства зобов'язані використовувати всі доступні їм організаційно-управлінські, економічні та трудові заходи за умови їхньої реалізації відповідних правових засобів. З цією метою підприємство як підприємець визначає загальні свої цілі на 2—5—10 років, опрацьовує шляхи їх здійснення, а також забезпечує постійний контроль за виконанням зазначених у бізнес-плані показників. У бізнес-плані окреслюються ті конкретні завдання, які ставляться перед підприємством, визначається доцільність та обсяги залучення капіталовкладень (інвестицій). Ці завдання повинні бути конкретними з визначенням певних строків виконання, мати розроблену маркетингову стратегію підприємства.