Звичайно, боротися з економічною кризою, яка має національний масштаб, окремі підприємства неспроможні. Але вони повинні проводити таку власну стратегію, що може значно пом'якшити наслідки загального спаду виробництва. У вітчизняній практиці господарювання зовнішні фактори виникнення банкрутства майже завжди пов'язані з внутрішніми проблемами підприємств.
Таблиця 1.1
Основні зовнішні та внутрішні причини банкрутства
|
Зовнішні фактори |
Внутрішні фактори |
|
Економічні |
Дефіцит власних обігових коштів |
|
Політичні |
Недосконалий механізм ціноутворення |
|
Демографічні |
Відсутність договірної дисципліни |
|
Розвиток науки і техніки |
Відсутність юридичних служб |
|
Розвиток культури |
Відсутність перспективного планування |
|
Міжнародна конкуренція |
Відсутність джерел довгострокового фінансування капіталовкладень |
|
Банкрутство боржників |
Наявність незавершених капіталовкладень. Зростання дебіторської та кредиторської заборгованості |
Тому вважаємо за доцільне провести перевірку фінансового стану підприємств на місцях для виявлення реального стану та можливостей існування підприємств в умовах ринку. Такі перевірки можна здійснити силами місцевих податкових інспекцій та іншими фінансовими установами які наділені такими повноваженнями. Це дасть змогу ряду підприємств сплатити свої заборгованості кредиторам. Важливим внутрішнім фактором е недостатній кваліфікаційний рівень керівників, а також відсутність на більшості підприємств кваліфікованих менеджерів.
Не менш важливим і складним для визначення поняття та змісту банкрутства є аналіз цього суб'єктного складу. Як передбачено в чинному законодавстві, суб'єктами банкрутства можуть бути лише юридичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю. Але неспроможними боржниками можуть стати й інші організації, яких законодавство не відносить до суб'єктів підприємницької діяльності, хоча вони є учасниками цивільного та господарського обігу.