житлово-комунального господарства, військово-промислового комплексу та інше.

Не зрозуміло, чому по закону до цієї категорії не віднесені приватні підприємці, юридичні особи, котрі здійснюють господарську діяльність, і які так само можуть стати неплатоспроможними, але не можуть бути суб'єктами, тим часом, як в законодавстві багатьох країн передбачена така можливість.

Але за Законом «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб» суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути громадяни України та інших держав, не обмежені у правоздатності і дієздатності. Тому у своїх правах і обов'язках як підприємців, вони мають бути рівними з юридичними особами [10,с.11].

Здійснений огляд відповідного законодавства країн СНД та деяких розвинутих країн світу дозволяє дійти висновку про те, що незалежно від юридичного статусу та організаційно - правових форм діяльності суб'єктами банкрутства мають бути не тільки юридичні особи, а й фізичні особи - підприємці. Цей висновок підтверджується і положеннями Конституції України, які гарантують рівність перед законом усіх суб'єктів права власності та господарювання, і захист їх інтересів.

Встановлюючи єдині засади банкрутства як юридичних, так і фізичних осіб, доцільно визначити деякі особливості їх практичного застосування відносно певного кола суб'єктів, які здійснюють діяльність в сфері соціальної інфраструктури нашої держави. Тому допустимі правові винятки щодо можливості визнання банкрутами юридичних осіб.

Держава на нашу думку повинна забезпечувати здійснення усіх необхідних організаційно - фінансових заходів, спрямованих на збереження не тільки соціально важливих організацій, а й тих суб'єктів господарювання, діяльність яких має важливе державне значення. Доцільно використати досвід застосування відповідного законодавства інших країн.