виявлені; визначення причин незадовільного стану ресурсозбереження на підприємстві. Процес управління ресурсозбереженням реалізується через організацію цього процесу [23,c.225].

При створенні підприємства власні або запозичені кошти його засновників інвестуються в придбання засобів виробництва, необхідних для здійснення господарської діяльності. Проте, процес виробництва передбачає взаємодію як засобів виробництва, так і праці людей, тобто залучення і використання всіх видів економічних ресурсів.

Економічна теорія поділяє економічні ресурси на дві великі групи:

- матеріальні ресурси – земля(дарові блага природи) і капітал виготовлені виробничі знаряддя, результат попередньої праці);

- людські ресурси – праця та підприємницький хист.

Будь-яке підприємство просто не може функціонувати без ресурсів.

У визначенні сутності й змісту матеріальних ресурсів в наукових підходах немає єдності думок. Протягом тривалого часу дискусійним вважається питання про те, що саме включати в термін «матеріальні ресурси» — засоби праці і предмети праці або лише предмети праці. Згідно з теорією А. Сміта матеріальні ресурси є частиною капіталу. Капітал характеризується ним як одна з двох частин запасів, від якої очікують отримати прибуток, а друга частина — це та, яка йде безпосередньо на споживання. Він вперше ввів поняття поділу капіталу на основний і оборотний, показав різницю у співвідношенні між цими частинами капіталу залежно від галузі господарства. Під оборотним капіталом А. Сміт розумів ту частину яка знаходиться в обороті [31,с.54]. Та частина, яка не вступає в оборот, отримала назву основного капіталу. Як основний (машини, знаряддя праці, будівлі, родючість землі, кваліфікація людського капіталу), так і оборотний капітал (гроші, продовольство, сировина, напівфабрикати, готові вироби), за А. Смітом, приносить прибуток: основний — у сфері виробництва, оборотний у сфері обігу.