У фінансовій звітності витрати обігу торговельного підприємст­ва показуються у складі статті «Витрати на збут» квартальної і річ­ної форм Звіту про фінансові результати. Більш детальна інформа­ція наводиться у відомчій формі річної звітності № 2-ФП «Звіт про витрати, пов’язані з реалізацією та управлінням у галузях діяльнос­ті».

Якщо аналіз проводиться за місяць, використовують книгу ана­літичного обліку витрат на збут (К-22), або відповідні відомості аналітичного обліку чи машинограми, що їх заміняють.

Залучають до аналізу також і первинні документи, якими офор­мляються витрати. Для кількісної оцінки впливу факторів на витрати обігу викори­стовують статистичну звітність: Ф№ 1-торг «Звіт про товарообо­рот»; Ф№ 3-торг «Звіт про продаж і залишки товарів у торговельній мережі та мережі ресторанного господарства»; Ф№ 1-ПВ «Звіт з праці»; Ф№ 3-ПВ «Звіт про використання робочого часу»; Ф№ 7- торг «Звіт про наявність торговельної мережі і мережі ресторанно­го господарства» та ін.

З метою забезпечення ефективного управління витратами обігу їх аналіз здійснюється у трьох основних напрямах:

а) за загальним обсягом;

б) за окремими статтями;

в) за місцями виникнення і центрами відповідальності.

Ефективність управління витратами обігу в торгівлі значною мірою залежить від стану економічного факторного аналізу. Головне його завдання полягає у виявленні, вимірюванні і економічно обґрунтованій оцінці ролі факторів, які мають вирішальний вплив на формування рівня витрат.

Витрати обігу торговельного підприємства формуються під впливом багатьох факторів і відображає основні аспекти його діяльності, а також конкретні умови роботи. Ці фактори поділяються на зовнішні (екзогенні) й внутрішні (ендогенні). Зовнішні фактори виражають умови і середовище функціонування суб'єкта господарювання. їх ще називають незалежними від підприємств. Тоді як внутрішні фактори переважно пов'язані з використанням ресурсів у процесі торговельної діяльності, тому вони розглядаються як залежні.