Зовнішні джерела охоплюють боргові зобов'язання країни, які розміщуються на міжнародному фондовому ринку, а також кредити, залучені на міжнародному кредитному ринку. Це можуть бути кошти міжнародних фінансових організацій, іноземних держав, зарубіжних комерційних банків. Вони залучаються як в процесі продажу боргових цінних паперів, так і залучення кредитів на основі угод.
З метою координації взаємодії зовнішніх інвесторів з питань надання, погашення та обслуговування коштів, які передаються в інші країни на умовах позики, створено Паризький і Лондонський клуби. Паризький клуб - це організація кредиторів, яка відає кредитними ресурсами, наданими урядами державними установами або банками під гарантії національних урядів Лондонський клуб об'єднує позичальників, які представлені приватними комерційними банками. [23, стор. 149-150]
Залучення ресурсів урядам проводиться шляхом одержання кредитів або випуску і розміщення державних боргових цінних паперів. Така мобілізація здійснюється як на внутрішньому так і на зовнішньому фінансових ринках. В ході таких операцій використовуються різні джерела фінансування.
Уряд може одержувати кредити як за рахунок внутрішніх, так і зовнішніх джерел. Внутрішнє фінансування надходить від центрального банку, або від резидентів та нерезидентів, які купують державні боргові цінні папери на внутрішньому або зовнішньому ринку. Зовнішнє фінансування надається міжнародними фінансовими організаціями, іноземними державами і зарубіжними комерційними банками. Заборгованість з наданих кредитів та залучених коштів від розміщення державних боргових цінних паперів оформлюється як державний кредит, який включається до складу державного боргу країни.
Утворення і наявність дефіциту державного бюджету може мати як негативні, так і позитивні наслідки. З одного боку дефіцит бюджету потребує залучення додаткових коштів з метою його фінансування. Результатом є збільшення навантаження на державний бюджет, зростання розмірів державного кредиту та державного боргу. З іншого боку, наявність дефіциту засвідчує про те, що державні органи управління прагнуть не до зменшення видатків бюджету, а до залучення додаткових коштів для їх фінансування.