країнами та нерезидентами.

Згідно з Законом України "Про державний внутрішній борг України", до державного внутрішнього боргу відносяться строкові боргові зобов'язання уряду України у грошовій формі. До складу внутрішнього боргу входять позики уряду, а також позики, здійснені при безумовній гарантії уряду. Державний борг складається із заборгованості минулих років, та поточних зобов'язань. Боргові зобов'язання уряду включають випущені цінні папери, інші зобов'язання у грошовій формі, гарантовані урядом, а також одержані ним кредити. Внутрішня заборгованість включає також частину боргових зобов'язань колишнього СРСР, прийняту на себе Україною.

Внутрішній державний борг включає сукупність всіх боргових зобов'язань держави, включаючи адміністративно управлінську заборгованість (зобов'язання з виплати зарплати в державних установах та інших виплат державним службовцям), борги, які виникають у зв'язку з залученням коштів з метою фінансування бюджетного дефіциту та зобов'язання виплат державних пенсій. Розрізняють борги держави, які є офіціально визнаними (експліцитні борги) і не підтверджені, або імпліцитні борги. Останні зобов'язання, як правило, не враховуються у складі державного боргу, але в дійсності вони повинні включатись до його структури. [11]

До складу внутрішнього державного боргу України входять такі зобов'язання:

1.Заборгованість КМУ перед НБУ за наданими кредитами та коштами,
вкладеними в державні боргові цінні папери;

2.  Заборгованість з погашення та обслуговування боргових цінних паперів перед комерційними банками;

3.  Зобов'язання щодо погашення та компенсації виплат населенню на залишки вкладів в Ощадному банку України;

4.  Грошові кошти, які призначені для погашення зобов'язань з
виплати заробітної плати в державних установах, пенсій, стипендій та
інших передбачених законодавства обов'язкових виплат громадянам;