Якщо фірма вирішила виходити на зовнішній ринок, вона може це зробити двома шляхами:
- або звернутися з пропозицією до іншої фірми, яка знаходиться за кордоном організувати продаж товарів;
- або самій починати організовувати реалізацію продукції.
До виходу за кордон фірма повинна чітко визначити завдання і установки свого міжнародного маркетингу.
При виборі ринку країни-кандидати можна класифікувати за деякими критеріями: 1) розмір ринку, 2) динаміка росту ринку, 3) витрати на реалізацію 4) конкурентні переваги, 5) ступінь ризику. Мета ранжування – встановити який ринок забезпечить фірмі найбільш високий довготривалий прибуток.
Після того, як фірма вирішила займатися збутом продукції в тій чи іншій країні, вона повинна вибрати найліпший спосіб виходу на обраний ринок. Фірма може зупинитися на трьох варіантах: експорт, спільна підприємницька діяльність, пряме інвестування за кордон. Деталізація цих способів наведена в таблиці:
Таблиця 1
Способи виходу на зовнішній ринок
|
Експорт Непрямий маркетинг - Через вітчизняного експортера; Прямий маркетинг - Через експортний відділ; - Через збутове відділення або філіал за кордоном; - Через комівояжерів по експортним операціям; - Через закордонні дистриб’юторські фірми. |
Спільне підприємництво - ліцензування; - підрядне виробництво; - Управління за контрактом - Підприємства спільного володіння. |
Пряме інвестування - Складальні підприємства; - Виробничі підприємства. |