Оцінка на основі аналогів полягає у використанні інформації про тривалість попередньої аналогічної роботи для визначення тривалості наступних робіт. Інша назва цього методу: "оцінка зверху — вниз". Якщо проекти в цілому, їхні окремі етапи або елементарні роботи схожі не тільки за формою, а й за змістом, то використання цього методу дає надійні оцінки.

Моделювання включає розрахунки термінів з певним набором допущень. Найбільш відомим є метод "Монте-Карло", в якому розподіл імовірних результатів визначається за кожним видом роботи і використовується для розрахунку розподілу ймовірних результатів за проектом в цілому. Найбільш поширеним є також метод ігрового моделювання, за якого виконавцями-фахівцями моделюється ситуація виконання роботи і аналізуються всі виявлені чинники, які можуть вплинути на термін виконання роботи.

При оцінюванні тривалості окремих робіт дуже важливо враховувати прогнози прямих їх виконавців. Навіть якщо вони суттєво розходяться з іншими даними, саме виконавець є найбільш зацікавленим в отриманні достовірних результатів. Крім того, треба враховувати, що перед КМП постає завдання скласти не оптимістичний, а найбільш реальний план. А тому певний песимізм в оцінці витрат часу, властивий майбутнім виконавцям робіт, є цілком доречним.

Паралельно з оцінкою тривалості робіт здійснюється визначення ресурсів на їх проведення. Воно включає процеси планування ресурсів, тобто визначення того, які ресурси і в якій кількості мають бути задіяні для виконання проекту, а також оцінка їх вартості.