Вважається, що якісні чинники досить важко оцінити і систематизувати: на це слід спрямувати більше часу і затрат, ніж на оцінку фінансового стану. Вказані чинники досліджуються за двома напрямками: якість менеджменту та ситуація на ринку факторів виробництва і збуту продукції (товарів).

При оцінці рівня менеджменту увага концентрується на персональних та фахових якостях керівництва, а також на організації управління підприємством.

Відповідні висновки робляться на основі вивчення інформації, яка характеризує:

•    наявність та реальність довгострокової стратегії розвитку підприємства;
•    вміння керівника чітко формулювати стратегічні цілі та концепцію розвитку підприємства;
•    наявність та функціональну спроможність системи контролінгу;
•    освіту, досвід та імідж керівництва;
•    дотримання ділової етики, договірну та платіжну дисципліну підприємства;
•    вміння менеджменту вчасно оцінювати підприємницькі ризики та вживати заходів щодо їх нейтралізації;
•    внутрішній клімат, який склався на підприємстві та виробничу дисципліну;
•    рівень розмежування функціональних обов’язків працівників, наявність посадових інструкцій;
•    плинність кадрів на ключових посадах.

Банківська практика, свідчить, що в результаті суб’єктивних оцінок якість менеджменту систематично завищується.

Оцінюючи ситуацію підприємства на ринку факторів виробництва та збуту продукції використовують результати галузевого аналізу, співбесіди з клієнтами позичальника, а також повідомлення засобів масової інформації.

Основна увага при цьому концентрується на з’ясуванні таких питань:

•    рівень відповідності якості товарів їх цінам та вимогам ринку;
•    конкурентоспроможність продукції (на внутрішньому та зовнішньому ринках), конкурентні переваги;