, висококваліфіковану робочу силу, посилити власні позиції на ринку.

Крім того, розмір власного капіталу забезпечує довіру партнерів підприємства, що визначає можливість отримати від них фінансові вкладення у разі необхідності для усунення дії несприятливих факторів. Якщо обсяг власного капіталу невеликий, то кредитори мають певний підприємницький ризик. Власний капітал відіграє роль «Буферу», захищає підприємство від банкрутства.

Забезпеченість запасів джерелами їх формування дозволяє кваліфікувати фінансовий стан за ступенем його стійкості.

Можливе виділення чотирьох типів фінансової стійкості.

1. Абсолютна стійкість фінансового стану характеризується тим, сума власних оборотних засобів перевищує вартість запасів господарюючого суб’єкта. При цьому спостерігається надлишок власних оборотних засобів або рівність суми власних оборотних засобів та запасів.

2. Нормальна стійкість фінансового стану, пр. якій гарантується платоспроможність господарюючого суб’єкта менша або дорівнює сумі довгострокових джерел формування.

3. Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан характеризується тим, що зберігається можливість відновлення платоспроможності за рахунок поповнення власного капіталу та збільшення власних оборотних засобів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів.

4. Кризовий фінансовий стан, коли грошові кошти, короткострокові цінні папери та дебіторська заборгованість не в змозі покрити навіть кредиторської заборгованості та прострочених позик. Рівновага платіжного балансу в даній ситуації забезпечується за рахунок прострочених платежів по оплаті праці, кредитам банку, постачальникам, бюджету тощо.

Комплексна оцінка фінансової стійкості підприємства проводиться шляхом розрахунку наступних відносних показників

Таблиця 1