- встановлення кореспондентських відносин з іноземними банками:

- прямі кореспондентські відносини.;

- через кореспондентські розрахунки уповноваженого банку;

- операції за міжнародними торговельними розрахунками;

- операції з торгівлі іноземною валютою на внутрішньому валютному ринку;

- операції щодо залучення та розміщення валютних коштів на внутрішньому ринку;

- операції щодо залучення та розміщення валютних коштів на міжнародних ринках;

- валютні операції на міжнародних грошових ринках;

- операції з монетарними металами на внутрішньому ринку;

- операції з монетарними металами на міжнародному ринку.

Операції із валютними цінностями розрізняють по видам:

Поточні валютні операції:

- розрахунки за товари, роботи і послуги, за експорт й імпорт;

- перекази, погашення короткострокових кредитів тощо.

Операції, пов'язані з рухом капіталу:

- прямі інвестиції, тобто вклади в статутний капітал підприємств;

- портфельні інвестиції, тобто придбання цінних паперів;

- довгострокове кредитування тощо.

Цивільно-правове регулювання міжнародних розрахунків ґрунтується на правових нормах як національного законодавства, так і міжнародного, якими є уніфіковані правила. Згідно з Законом України “Про банки та банківську діяльність” від 7 грудня 2000р. №2121-III банки на території України повинні здійснювати розрахунки у встановлених Національним банком України формах, які відповідають міжнародній практиці.

Цивільний кодекс України не дає визначення міжнародних розрахунків, не виділяє окремо міжнародні розрахунки та розрахунки в національній валюті, поєднуючи їх у главі 74 “Розрахунки", а також не дає чіткого визначення засобів платежу та форм міжнародних розрахунків.