публічного заходу є однією із ознак, яка вказує на грубість порушення громадського порядку.

     Кримінальне караним є саме грубе порушення громадського порядку. Грубість порушення громадського порядку визначається з урахуванням місця вчинення хуліганських дій, їх тривалості, кількості і характеристики потерпілих, ступеня порушення їхніх прав та законних інтересів тощо. Отже, грубе порушення громадського порядку має місце тоді, коли йому заподіюється істотна шкода, коли хуліганство пов'язане з посяганням на інші суспільні відносини, задля збереження яких підтримується громадський порядок, коли це зачіпає важливі інтереси чи інтереси багатьох осіб, коли відновлення порядку вимагає значних, тривалих зусиль [3; с. 640].

    Таким чином, одним з головних критеріїв, що характеризують об'єктивну сторону хуліганства, можна вважати дії, що втілюють бажання особи продемонструвати суспільству зневагу по засадам, нормам і правилам,спокою і настрою громадян, нарешті, знущання над їхньою честю і гідністю. Конкретні наслідки цих дій хулігана, як правило,не хвилюють [4; с.656].

Суб'єктом злочину є фізична осудна особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося 14 років, згідно з ч. 2 ст. 22 КК України.

 Одним із необхідних елементів складу злочину кримінально-правова теорія вважає суб'єкт злочину, оскільки кримінальна відповідальність можлива лише тоді, коли є особа, яка вчинила злочин. Суб'єкт хуліганства, як і суб'єкт будь-якого іншого злочину повинен мати, насамперед, юридичні ознаки,які являють собою елементи складу злочину, основними юридичними ознаками суб'єкту злочину є осудність та досягнення винним певного віку. 

Суб'єктивна сторона злочину характеризується наявністю прямого умислу, а також обов'язкової ознаки хуліганства - мотиву явної неповаги до суспільства, тобто очевидна, демонстративна зневага винного до встановлених у суспільстві правил поведінки.