ВСТУП
У новітній час українські землі вступили у цілком нову політичну конфігурацію. У ХІХ столітті вони опинилися під владою двох імперій: Австрійської та Російської. На західноукраїнських землях, які були приєднані до Австрії – утворено Королівство Галичини та Володимирії. Австрійська імперія була багатонаціональною державою з різною соціальною структурою. Галицьке суспільство на початку ХІХ століття було представлене лише двома соціальними верствами: греко-католицьким духовенством та селянинами, які знаходились у доволі складному становищі. Упродовж ХІХ ст. відбувається модернізація українського суспільства.
Для налагодження саціальної рівноваги у галицькому краї проводилась реформаторська політика Йосифа ІІ та Марії Терезії. Більшість істориків вважає, що вплив Габсбурзької монархії на українське суспільство був позитивним, адже було створено відносно ефективні механізми управління, скасувано застарілі стосунки підданства, було сприяння громадянській самодіяльності.
Об’єктом дослідження є українське суспільство Галичини у ХІХ столітті. Предметом дослідження є реформаторська діяльність Габсбургів; модернізаційні та емансипаційні зміни українського суспільства; новоутворений соціальний прошарок.
Метою роботи є простежити як зовнішні (Австрійська монархія) та внутрішні чинники, впливали на модернізацію українського суспільства; дослідити витворення нової соціальної верстви та її самоіндетифікації. З’ясувати взаємозв’язок між чинниками впливу на модернізацію. Для досягнення даної мети були поставлені наступні завдання:
- Розглянути галицьке суспільство в першій половині ХІХ ст.
- Висвітлити особливості політики Габсбургів щодо Галичини.
- Визначити консерватизм українського суспільства.