Остап Гоголь – полковник і гетьман Війська Запорізького (у дослідженнях М.Крикуна та Т.Чухліба)
3

 

          Остап  Гоголь - соратник  Богдана  Хмельницького  та  Подільський        полковник Війська Запорізького

     Народився  Остап  десь  на початку століття переломного для історичних доль багатьох  європейських  народів. Можливо, місцем його народження було невеличке подільське село, що  носило назву Гоголі, засноване православним шляхтичем з Волині Микитою Гоголем. На жаль, молоді роки Остапа залишилися поза увагою середньовічних літописців.

     Перші   згадки   про  Остапа  Гоголя  з'являються  в  1648 році,  коли почалася  визвольна  війна  українського  народу  проти  шляхетського  гноблення. Він був серед повстанців на сході тодішнього Подільського воє-водства, пізніше створив  козацький загін, який швидко переріс у полк, а після відступу з Поділля основних сил Богдана Хмельницького став «стражником подільським», організовував народний опір проти шляхти. Тодішні польські автори вважали полковника Остапа (Євстафія) колишнім свинопасом, які промишляли розбоєм, - мовляв, звідти  його войовничість, хитрість  і  спритність. Проте відомо, що Остап Гоголь  був  людиною  освіченою, що теж підвищувало його роль серед козацької старшини. Але перш за  все  на  це  впливала  шабля      в  полковницьких  руках, яку  боялася   вся  шляхта  на  Поділлі.

        Перемога гетьмана  Б. Хмельницького над поляками під  Батогом (22 -

23 травня 1652 р.) викликала масове  повстання українців на Поділлі. У зв'язку з цим гетьман наказав   Гоголю   звільнити   даний   регіон  від польської  шляхтиЦе   завдання   було   успішно  виконано. Наприкінці   серпня   тут знову почали встановлюватися українські владні структури.

              Після смерті Великого Гетьмана козацька старшина почала розко-люватися на  різні, протилежні за політичними поглядами, угруповання. В  жовтні 1657 року гетьман  Іван Виговський  з  генеральною старшиною, до  складу якої входив і полковник О.Гоголь, укладає так званий Корсунський договір  України  зі  Швецією, де  проголошувалося «Військо Запорозьке за  народ вільний і  нікому непідлеглий». Але на стабілізацію політичного стано-