1. План і спорудження замку в Жовкві

У кінці XVI ст. на західноукраїнських землях, загарбаних Польською Короною, на території поселення Винники постала чудова перлина европейського ренесансу – укріплене місто-резиденція Жовква.

Жовква належить до міст, у яких замок-резиденція і місто мають окремі власні укріплення, поєднані в єдиний оборонний комплекс. На прикладі Жовкви проілюстровано поєднання і взаємодію чотирьох різних оборонних систем (споруджених протягом відносно короткого відтинку часу (XVI-XVII ст.) в одній містобудівельній одиниці.

Укріплення ренесансної Жовкви зводились поетапно. Перший етап (1594-1621 рр.) – спорудження замку та укріплення міста мурами і бойовими баштами. За згадкою, датованою 1595 роком, «...сотні робітників звозять будівельні матеріяли, зводять мури з тесаного каменю, випалюють цеглу».

Для замку С. Жолкевський вибрав найбільш захищену територію, підхід до якої з південного сходу, південного заходу і північного заходу закритий озером з болотистими берегами. Північно-східну сторону замку, яка не була захищена природними чинниками, захищено новоствореним середмістям. На випадок можливої небезпеки з боку середмістя – північно-східна сторона замку укріплена широкою заводненою фосою і земляними фортифікаціями, на яких (біля замкової брами) знаходились мортири , що створювало загрозу для міста, оскільки ринкова площа і прилегла до неї забудова повністю прострілювалися із замкових укріплень. Розміщення артилерії жерлами у бік міста не тільки давало захист від ворога, який увірвався в місто, а й забезпечувало контроль над мешканцями у разі заворушень, що спростовує позицію офіційної польської історіографії про «велику любов і прихильність» С. Жолкевського до своїх підданих.

Замок, що виконував функції резиденції і цитаделі, був автономною оборонною системою. Спорудження замку завершено у 1606 році. Автор проєкту (ймовірно) Павло Щасний. Замок отримав регулярний чотирикутний нарис з чотирма триярусними п’ятикутними баштами (пунтоне) на наріжниках і триярусною вежею над в’їзною брамою посередині північно-східного прясла замкових укріплень. За обмірами М. Осінського, станом на 1930-і роки габаритні розміри замку по