Основним засобом для фіксування результатів наукового дослідження є науковий звіт. Існує практика завершувати наукові дослідження поданням для опублікування наукових монографій або статей для збірників наукових праць або журналів[21,с.40-45].
Наукове видавництво – це засіб закріплення результатів наукових досліджень та найважливіший спосіб передачі їх від покоління до покоління, поширення у часі та просторі. Наука потребує постійного обміну інформацією, в процесі якого її творець і споживач міняються ролями. Цей принцип, який обов'язково передбачає участь двох і більше сторін, взаємодію учасників, найбільш повно реалізується у системі наукових комунікацій.
Наукове видання є ефективним способом взаємного інформування та спілкування вчених. Науково-комунікаційні процеси в сучасній науці мають глобальний масштаб. Розвиток науки обумовлює зміст і обсяг наукової інформації, що включається в інформаційно-комунікативний процес, що сприяє розширенню і поглибленню науково-пізнавальної діяльності та нового зростання науки в цілому. Добре організована робота з розповсюдження інформації необхідна для вирішення ряду завдань:
- залучення уваги і збудження інтересу до ходу та результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;
- доведення результатів досліджень і розробок до зацікавлених науковців та фахівців;
- реклами результатів та стимулювання їх реалізації та впровадження;
- апробації результатів;
- закріплення пріоритету[32,с.16].
У підсумку все це може служити забезпеченню рентабельності і прибутковості виконуваних досліджень і дослідно-конструкторських розробок.
Наукове видання здавна виконує функцію закріплення пріоритету в науці. Причому, якщо в минулому воно не могло це робити досить оперативно, то на разі по оперативності її редакційно-видавничої підготовки та випуску