Математичне моделювання виробницва повинно враховувати як внутрішні умови виробничих процесів, так і повнішій умови, що обумо­влюються довкіллям підприємства - середовищем прямої дії та сере­довищем непрямої дії. Це приводить до складного комплексу моделей діяльності підприємства (фірми) у тих чи інших умовах, при тих чи інших припущеннях. Велику роль тут грає увага до раціоналізації поведінки підприємства - об’єктивний бік оптимізації процесів вироб­ництва, оптимальне розподілення коштів та використання різних фак­торів виробництва.

Найбільш поширеними є моделі рівноваги фірми, що будуються на таких припущеннях .

1. Технологічні умови виробництва описуються виробничою фун­кцією . що має певний комплекс властивостей.

2. Враховується можливість фірми впливати на ціну своєї продукції та на ціни факторів виробництва. При цьому виникають різні моделі пов’язані, як з умовами досконалої конкуренції, так із різними типами недосконалої конкуренції.

3. Враховується наявність ресурсних обмежень. При цьому, зви­чайно, розрізняють короткострокові моделі поведінки фірми, коли ресурсні обмеження діють, та довгострокові моделі, коли такі обме­ження практично не беруться до уваги.

4. Метою діяльності фірми є забезпечення максимальних прибутків або мінімізація збитків.

При побудові конкретних моделей поведінки фірми можуть уводи­тись також різні доповнювальні припущення, наприклад, аналіз мо­же вестися із врахуванням фактору часу, не тільки граничних але й середніх величин, більш детально описуватись технологія виробництва тощо.