- заволодіння предметами угоди без наміру виконати зобов’язання за договором (залишення потерпілого під якимось приводом і зникнення через прохідний двір — «протяг»);
- обрахування потерпілого при розміні великих купюр грошей або при купівлі;
- підкидання потерпілому фіктивних цінностей, втягнення його у «розподіл» знахідки і видурювання грошей як частини вартості «знайденого»;
- обман під час азартних ігор;
- проведення лотерей, ворожіння чи знахарство як форми обману;
- позичання грошей без наміру повернути борг;
- шлюбні афери;
- збирання «пожертвувань»;
- продаж невідчужуваного майна.
Способи шахрайства можуть бути поділені на види залежно від сфери соціально-економічної діяльності [6, c. 391]:
1) соціальної допомоги (підроблення документів з метою отримання пенсій чи допомог, надання довідки про значно завищену заробітну плату з метою підвищення пенсії та ін.);
2) побутового обслуговування (отримання речей, що дорого коштують, за документами своїх родичів, за викраденими чи знайденими документами);
3) страхування (завищення суми шкоди, що підлягає сплаті клієнтові внаслідок обумовлених страхових подій);
4) туризму (туристичні афери);
5) вивезення робочої сили за кордон (афери зі збирання грошей у бажаючих поїхати на заробітки) та ін.
Способи шахрайства поділяють залежно від характеру «стосунків», що виникають між підприємствами чи господарськими товариствами [12, c. 361]: