стандарту входить до розділу: «Хвильова і квантова оптика» на вивчення якого відводиться 12 годин. При вивченні на академічному рівні тема також входить до вище згаданого розділу і на вивчення його відводиться 19 годин. Що стосується профільного рівня то тема входить до розділу «Оптика» (38 годин) [3].

У темі «Хвильова оптика» можна виокремити чотири відносно самостійні та логічно завершені частини: поширення світла, дифракція світла, дисперсія світла та інтерференція світла. Також вивчення цієї теми відіграє важливе й практичне значення, оскільки матеріал, що в ній вивчають, є теоретичною основою розвитку оптичних приладів.

При вивченні  інтерференції світла, на вивчення якої відводиться 2 години, насамперед треба розглянути закон незалежності поширення світлових пучків, принцип суперпозиції, а потім – умови інтерференції: наявність когерентних хвиль і однакового напряму коливань електричного вектора. Варто відзначити, що когерентні хвилі можна дістати або за допомогою дзеркал, призм, коли схрещуються дві частини того самого пучка світла, або розщепленням пучка світла на дві частини тонкими прозорими плівками. В обох випадках пучки світла утворюються від одного й того самого джерела світла. Важливо спинитися також на питанні перерозподілу енергії в інтерференційному полі, і на тому, що при цьому виконується: закон збереження енергії.

Також потрібно розглянути прилади-інтерферометри, принцип дії яких полягає в явищі інтерференції і які призначені для вимірювання довжини хвиль світла, показників заломлення прозорих середовищ тощо. У промисловості інтерферометри використовують для контролю якості і форми поверхонь, реєстрації невеликих зсувів, визначення показника заломлення по змінах непостійності температури, тиску або складу речовини. Технічні застосування інтерференції свідчать, як часом в оптиці найпростішими засобами можна досягти дуже великої точності вимірювань (пробні скельця).