фокус). Знання цих точок дозволяє легко будувати зображення за допомогою променів 1 і 2 (рис. 2. 1, б).
Рис. 2. 1. Тонка лінза: а – радіуси поверхнею, б, в – хід променів в збиральній і розсіювальній лінзах( 1, 2 – промені необхідні для побудови зображення, 3 – пучок променів, які утворюють зображення).
Відстані а1 і а2 для тонкої лінзи пов’язані формулою:
,
де N – відносний показник заломлення, F – відстань від лінзи до фокусу (фокусна відстань), a D – оптична сила лінзи, вимірювана в діоптріях (м-1). Збільшення зображення (зменшення) визначається співвідношенням
H/h = а2/а1.
Лінзи зі значенням D>0 називаються збиральними, a з D <0 – розсіювальними. З вище записаної формули слідує, що лінзи, позначені на рисунку 2. 2 буквами а, б – збиральні, а лінзи, позначені г, д – розсіювальні. Лінзи з поверхнями, опуклими з одного боку і увігнутими з іншого,