1. Висвітлено відразу дві проблема – розруха архітектурної пам’ятки та безпритульності тварин. Реально вирішується тільки друга проблема. В першій діла слів журналіст не зайшов.
2. Ідеали два – врятувати будівлю, врятувати життя тварин і спокій сусідів.
3. Художність виражається в описі «бездомного» будинку і цуценят, які в ньому мешкають.
4. Теми матеріалу є актуальними для читачів. Проте бездієвими. Вони плутають читачів, які стають перед вибором – рятувати будівлю чи тварин. Через наявність двох тем в одному матеріалі втрачається його дієвість.

Проаналізувавши декілька журналістських матеріалів місцевих видань, ми прийшли до висновку, що ефективності та дієвості набувають ті матеріали, в яких темою виступає певна гостросоціальна проблема, до вирішення якої обов’язково має долучитися журналіст і редакція. Коли журналіст перестає копіювати, розшифровуючи слова чиновників у текст, і своїми питаннями / вимогами змушує їх діяти – в такому випадку матеріал виступає дієвим і популярним серед споживачів. 

2.3. Формування портрета-професіограми журналіста на основі коментарів представників провідних ЗМІ Кіровоградщини

Щоб створити справді дієвий, ефективний текст, журналіст повинен бути всебічно розвиненою людиною, в певній мірі інтелектуалом та, що найголовніше, вихованою, обізнаною правилам етикету особистістю. Такого висновку ми прийшли, окреслюючи портрет журналіста-професіонала в теоретичному блоці роботи. Проте будь-яка теорія будується на основі практики. Дослідивши напрацьовані вітчизняними науковцями матеріали, ми взяли коментарі з приводу досліджуваної теми в компетентних осіб в галузі – редакторів та журналістів трьох провідних газетних видань Кіровоградщини – «Україна-Центр», «Кіровоградська правда» та «Народне слово». Щоб остаточно вивести алгоритми майстерності журналіста та ефективності текст