(з 20 до 16%) у бік зменшення. Але відповідно питома вага інших галузей зросла, це такі галузі як будівництво (на 1%), транспорт (на 2%), торгівля (з 10 до 14%). Дана тенденція свідчить про розвиток третинного сектору економіки, нарощення активності у сфері послуг, та про все більшу замученість у світову тог рівню.
У табл. 1.2 наведені дані щодо структури ВВП Бразилії за видатками, починаючи з 2010 р.
Таблиця 1.2
ВВП Бразилії за категоріями кінцевого використання
(%)
|
Year |
Household final consumption expenditure |
General government final consumption expenditure |
Gross capital formation |
Exports of goods and services |
Imports of goods and services (-) |
Total |
|
2010 |
60,22 |
19,02 |
21,80 |
10,74 |
11,78 |
100 |
|
2011 |
60,27 |
18,69 |
21,81 |
11,47 |
12,24 |
100 |
|
2012 |
61,71 |
19,30 |
20,34 |
11,96 |
13,31 |
100 |
|
2013 |
62,05 |
19,59 |
20,69 |
12,02 |
14,36 |
100 |
|
2014 |
62,48 |
20,19 |
20,08 |
11,52 |
14,28 |
100 |
Джерело: http://unstats.un.org/unsd/snaama/resCountry.asp
На сайті Світового банку наведені основні компоненти сукупного попиту (що є складовими ВВП за видатками) 2000 та 2014 рр. (табл. 1.3).
Таблиця 1.3
Structure of demand
% of GDP
|
Household final consumption expenditure |
General government final consumption expenditure |
Gross capital formation |
Exports of goods and services |
Imports of goods and services |
Gross savings |
||||||
|
2000 |
2014 |
2000 |
2014 |
2000 |
2014 |
2000 |
2014 |
2000 |
2014 |
2000 |
2014 |
|
65 |
62 |
19 |
19 |
19 |
21 |
10 |
11 |
13 |
14 |
13 |
16 |
Джерело: Світовий банк (http://wdi.worldbank.org/table/4.8)
Дані табл. 1.3 можна зобразити графічно (рис. 1.2).
Рис. 1.2. Структура ВВП за категоріями кінцевого використання (2000 р. та 2014 р.)
Як можна побачити, структурні частини не зазнали значних змін. Споживчі витрати домогосподарств знизились на 3%. Питома вага валових приватних інвестицій зросла на 2%. Не зважаючи на те, що економіка країни орієнтована на експорт, чистий експорт залишається