Вступ

         Електричні навантаження житлових квартир є випадковими, вони залежать від укладу життя різних сімей, наявності різних електричних споживачів, та інших факторів. Навантаження житлових будинків істотно змінюється на протязі доби та в залежності від пори року.

         Прийнято нормувати електричні навантаження в кіловатах на квартиру,  при чому по мірі збільшення кількості квартир, приєднаних до даного елементу мережі, питомі навантаження зменшуються. Такий підхід гарно відображає сутність процесу формоутворення електричних навантажень та в відомій межі відповідає методиці розрахунку навантажень в промисловості де коефіцієнт попиту залежить від кількості електроприймачів.

         В даній роботі  для зручності викладання також буде використовуватись термін коефіцієнт попиту, який являє собою відношення найбільшого розрахункового навантаження в даній точці мережі до встановленої потужності електроприймачів. проте треба пам’ятати, що поняття встановленої потужності по відношенню до квартири є умовним.

        Затвердженні розрахункові питомі навантаження на квартиру прийняті для періоду зимового максимуму, тобто для періоду найбільших навантажень в житлових будівлях, та визначені на розрахунковий термін приблизно 15 років та 8-10 років для зовнішніх мереж та трансформаторних підстанцій. В зазначених питомих навантажень врахована неминуча невипадкова асиметрія навантажень окремих фаз, що особливо важливо для житлових будинків з електроплитами, де струм в нульовому проводі може досягати 50% струму в фазі. Розрахункові навантаження для ліфтових установок визначаються на основі коефіцієнту попиту, залежних від кількості приєднаних ліфтів та етажності будівель, встановлених на основі спеціальних досліджень.