різних іспитів. Однак результати іспитів не завжди дають можливість точно встановити характер пошкодження, так як одне яке-небудь виявлене в результаті іспиту відхилення від норми, наприклад зависокий струх холостого ходу, може бути визвано витковим замиканням обмотки, замкнутим контуром через стяжні болти і пресувальні плити, неправильним вмиканням паралельних обмоток і т. д. Окрім цього, іспити не дають можливості виявити розміри пошкодження. Тому при дефекації, як правило, розбирають трансформатор, піднімаючи сердечник, що позволяє не тільки точно встановити характер, причини і масштаби пошкодження, а і виявити необхідні для ремонту матеріали, інструменти і пристрої.

Послідовність розборки трансформатора залежить від його конструкції. При повній розборці трансформатора з розширювачем зливають масло до рівня нижче ущільнюючої прокладки кришки трансформатора і знімають розширювач, попередньо від’єднавши його від кришки.

Розборку трансформатора, огляд і дифектацію його внутрішніх деталей проводять в закритому, сухому і пристосованому для цього приміщенні. Трансформатор може бути вскритий при умові, якщо температура оточуючого повітря нижче, або в крайньому випадку рівна температурі вийманої частини.

Підйом вийманої частини трансформатора проводять провіреними тросами і справними механізмами. Троси і стропи надійно закріпляють на підйомних кільцях або планках. При підйомі дотримуються міри, виключаючі пошкодження пошкодження окремих деталей трансформатора і можливість нещасних випадків з ремонтним персоналом. Зокрема, при підйомі вийману частину придержують з двох сторін мотузковими обтяжками, щоб запобігти пошкодження обмоток, відводів і вводів у наслідок ударів об стінки бака.

Розібравши трансформатор, ретельно оглядають кожну кожну його деталь. Всі знайдені дефекти фіксують в типографічної відпечатаній дифекційній карті стандартного зразку. При дефектації трансформаторів старих конструкцій з пошкодженими обмотками, свідчень про які може не виявитись в типових альбомах, знімають ескізи обмоток і виводів.