Споконвіку на Житомирщині побутували в повсякденному житті прислів'я і приказки, які застосовувалися людьми у найрізноманітніших ситуаціях і відображають досвід, мудрість та естетичні смаки поліщуків.
Серед фольклорних жанрів неабиякою популярністю користуються загадки. Вони своїм змістом торкаються різних сфер людського життя, відображають етнічні й географічні особливості нашого краю, є ефективним засобом морального й естетичного виховання.
Фольклор Житомирщини є складовою частиною усної творчості українського народу, тому йому притаманні всі ті риси, які характеризують словесну творчість України.
Народна творчість завжди утверджувала і відстоювала гідність людини й народу в цілому. Фізично виснажена до краю людина, послухавши у виконанні кобзаря історичну пісню, оживала й знову бралася за шаблюку; кріпак, скараний канчуками за непокору, після слухання думи міцніше стискав у руках косу чи сокиру; козак, що стікав кров'ю, на погук рідного слова і знаходив у собі нові сили.