ВСТУП

Актуальність теми.  У ст. 47 Конституції України чітко зазначено: „Кожний має право на житло. Держава створює умови, при яких кожен громадянин буде мати можливість побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду”.

Житло являється однією із найголовніших матеріальних умов життя людини поряд із їжею, одягом, водою . Потреба людини в житлі виникає з моменту народження і зберігається протягом всього життя, тобто має постійний характер, змінюючись із віком, з'явленням сімї та ін. Тому її задоволення є однією з найважливіших проблем, а можливість користуватися комфортним житлом є одним із суттєвих показників добробуту. Від наявності житла, його якості та благоустрою залежать здоров'я, працездатність, тривалість життя людини. Тому забезпеченню громадян житлом у будь-якій державі має приділятися належна увага, а відтак кожен уряд у соціально орієнтованій державі повинен розглядати житлову проблему як одне з найважливіших соціальних завдань розвитку суспільства.

Актуальність теми посилюється тим, що на практиці виникає чимало питань, які потребують теоретичного осмислення та законодавчого вирішення. Зокрема, це визначення поняття та сутності права на житло на сучасному етапі розвитку вітчизняного правознавства, класифікації договору найму житла з метою встановлення критеріїв розмежування сфери застосування цивільного та спеціального житлового законодавства, характеристика вимог до належного виконання договору найму житла, визначення правової природи засобів забезпечення належної реалізації договору найму житла та місця юридичної відповідальності поміж цих засобів, підстав та умов застосування такої відповідальності та ін.

Слід зазначити, що деякі проблеми укладення та виконання договору найму житла були предметом спеціальних досліджень (Є. В. Богданов, В. Я. Бондар, Л. В. Васильченко, І. М. Кучеренко, Н. О. Саніахметова,

С. О.Сліпченко, Є. О. Харитонов та ін.).