Контрольна робота
2

 

 

 

  1. Прийоми фінансового аналізу.

 

 

До економіко-логічних прийомів належать прийоми порівняння, деталізація, групування середніх та відносних величин, балан­совий прийом, горизонтальний (у часі) та вертикальний (структур­ний) аналіз, трендовий аналіз, абсолютних і відносних різниць факторний аналіз, розрахунки пайової участі.

До економіко-математичних прийомів, які найчастіше використовують у процесі фінансового аналізу, можна віднести інтегральний, графічний та кореляційно-регресійні прийоми.

Найважливішими спеціальними прийомами фінансового аналізу є порівняльний, або просторовий, аналіз. Суть прийому порівняння полягає в порівнянні фінансових показників звітного періоду з їх плановим значенням (норматив, норма, ліміт) із показниками попереднього періоду. Для того щоб на основі результатів порівняння можна було зробити правильні висновки, необхідно забезпечити відповідність показників та їх однорідність. Відповідність аналітичних показників пов’язана із відповідністю календарних строків, методів оцінки, умов роботи, інфляційних процесів.
Для того щоб величини, які порівнюються, були зіставні та якісно однорідні, потрібно забезпечити:

-         порівнянність календарних періодів часу при вивченні динаміки показників (за кількістю днів, місяців);

-         єдність оцінки (нейтралізація цінового чинника);

-         єдність кількісних і структурних чинників (для цього порівнювальні якісні показники, наприклад собівартість, переводять на однакову (фактичну) кількість і структуру).

Обов’язковою умовою зіставлення порівнювальних показників є єдність методики їх розрахунків, оскільки бувають випадки, коли показники плануються за однією методикою, а для їх фактичного визначенн