Вступ
У контексті отримання Україною статусу країни з ринковою економікою та прагнення її в майбутньому вступити до Світової організації торгівлі пріорітетного значення набуває ефективна підготовка економічних кадрів. Це потребує ретельного вивчення ними не лише економічних дисциплін практичного спрямування, а й глибокого теоретичного осмислення сутності явищ, що відбуваються в економіці. Мікроекономіка як складова частина економіки є однією з найдинамічніших та цікавих економічних наук. Вона вивчає поведінку та механізм прийняття рішень окремими економічними суб’єктами ― мікросистемами, що прагнуть досягти мети за наявних обмежених ресурсів. У центрі уваги мікроекономіки знаходяться моделі поведінки споживача, що утворюють попит при заданих перевагах та бюджеті, діяльність виробника та її оптимізація, ринковий попит і пропозиція, фактори, що визначають ціну та обсяг продажу на ринку окремого блага, максимізація прибутку залежно від типу ринкової структури, ефективність розподілу ресурсів, тощо.
У наш час, на зорі третього тисячоліття, розвиток інфраструктури, міжнародних торгівельних зв’язків та інформаційних мереж неухитно тягне за собою створення і розвиток величезних міжнаціональних компаній. Розмір обороту найбільших з них залишає позаду навіть ВВП деяких країн. Нічого дивного немає у тому, що такі компанії займають лідируючу позицію на національному або й на міжнародному ринку, а деколи навіть залишаються єдиними на ринку, викидаючи з нього конкурентів – стають монополістами. Слід зауважити, що компанія не повинна бути величезною за розмірами щоб стати монополією, отримати монопольну владу. Монополія - це виключне право виробництва, промислу, торгівлі та інших видів діяльності, що належить одній особі, певній групі осіб або державі. Це означає, що за своєю природою монополія - це сила, що підриває конкуренцію і стихійний ринок. Абсолютна монополія, що охоплює всю економіку, повністю виключає механізм вільної ринкової конкуренції.
3