ВСТУП

Педагогічне керівництво самовихованням особистості без перебільшення є одним з найскладніших видів педагогічної діяльності. Саме тому обрана тема курсової роботи є досить актуальною, оскільки спрямувати активність виховання на процес вдосконалення власної особистості є дуже нелегко.

Спрямувати активність учня на вдосконалення власної особистості – означає перетворити учня в активного учасника процесу виховання, у свого спільника для досягнення поставленої виховної мети. І тільки за умови, якщо це завдання буде вирішене досконально, до кінця, процес виховання, двосторонній процес, буде реалізовано остаточно та з найбільшою користю для учня.

Виховання учня, що направлене на процес самовиховання, є найбільш дієвим і плідним. Учень спрямовує усі сили на процес самовиховання, постійно вдосконалює свою особистість, а його співробітництво у цьому процесі з вчителем, допомога вчителя у цьому процесі, зовнішній вплив надає максимального ефекту для створення гармонійної, вихованої особистості, достойного громадянина своєї держави.

Питанням вивчення самовиховання у педагогічній діяльності займалося багато сучасних педагогів, таких як С. Кириленко, С. Карпенчук, Д. Пенішкевич, В. Поліщук, В. Семиченко, І. Бех, Т. Хілько та багатьо інших діячів педагогіки та вчених. 

Педагог повинен поважати право вихованця бути суб’єктом власного розвитку. Варто зазначити, що педагог має пробудити у дитини довіру до себе та бажання співпрацювати на шляху становлення його особистості. Сучасний процес демократизації, індивідуалізації створив сприятливі умови для створення особистісно-орієнтованих моделей виховання особистості, і підтвердження цьому можна знайти в працях І. Беха, І. Якиманської, М. Александрової, які мають на меті створення умов для самоактуалізації особистості учня, реалізації