Оцінювання платоспроможності підприємства та шляхи її забезпечення на прикладі ТОВ «Верес»
26

Проаналізувавши вищенаведені розрахунки можна побачити, що обсяг найбільш ліквідних активів зменшується, а важкореалізовуваних, навпаки , збільшується, що є свідченням достатньо низької платоспроможності підприємства, так як для того щоб трансформувати свої активи у грошові кошти йому знадобиться багато часу. Також ми бачимо що зростають термінові зобов’язання , що потребує великих коштів, яких у підприємства немає, оскільки обсяг ліквідних активів – мізерний.  З огляду на це у підприємства є великі шанси не сплатити цю заборгованість вчасно і отримати додаткові витрати у вигляді пені та штрафів, що стане додатковим тягарем у такому становищі.

Для того щоб остаточно визначити ліквідність підприємства та його балансу необхідно зробити порівняння підсумків аналізу ліквідності балансу (табл.2.3.4):

Таблиця 2.3.4

Порівняння підсумків аналізу ліквідності балансу та підприємства, тис. грн.

Оптимальне значення

2008 р.

2009 р.

2010 р.

А1 П1

˂

˂

˂

А2 П2

˂

˃

˃

А3 П3

˃

˃

˃

А4 П4

˃

˃

˃

А1 + А2 + А3 П1 + П2

˃

˂

˂

 

Судячи з наведених у таблиці даних можна сказати, що баланс підприємства не є ліквідним, так як не виконуються умови ліквідності балансу і підприємство має більше термінових зобов’язань ніж ліквідних активів і важкореалізовувані активи значно перевищують постійні пасиви. Що ж до ліквідності самого підприємства, то вона має місце лише у 2008р, так як поточні активи перевищують поточні зобов’язання, а у наступні роки навпаки.