Потреба в нематеріальних активах визначається виходячи з технології здійснення операційного процесу.
При визначенні вартісного обсягу необоротних операційних активів, необхідних підприємству, враховується форма задоволення потреби в окремих їх видах - придбання у власність, фінансова або оперативна оренда тощо.
Потреба в запасах товарно-матеріальних цінностей розраховується диференційовано в розрізі наступних їх видів:
а) потреба в оборотному капіталі, що авансується в запаси сировини і матеріалів;
б) потреба в оборотному капіталі, що авансується в запаси готової продукції (для промислових підприємств);
в) потреба в оборотному капіталі, що авансується в запаси товарів (для торгових підприємств).
Потреба в оборотному капіталі, що авансується в запаси товарно-матеріальних цінностей кожного виду, визначається шляхом множення одноденної їх витрати на норму запасу в днях. Норми запасів товарно-матеріальних цінностей кожного виду встановлюються кожним підприємством самостійно виходячи з галузевих і інших особливостей його господарської діяльності шляхом їх нормування.
Для усереднених розрахунків в зарубіжній практиці застосовують наступні стандартні норми запасів: по сировині і матеріалам - 3 місяці (90 днів); по готовій продукції - 1 місяць (30 днів); по товарах, що реалізуються підприємствами торгівлі - 2 місяці (60 днів) [2,cт.270].
Потреба в грошових активах визначається на основі майбутнього їх витрачання на розрахунки по оплаті праці (виключаючи нарахування на неї); по авансових та податкових платежах; по маркетинговій діяльності (витрати на рекламу); за комунальні послуги і інші. Така потреба визначається, переважно, в розрізі перерахованих видів платежів на майбутні три місяці (що забезпечує достатній запас платоспроможності підприємства). В умовах інфляції нормативи активів підприємства в грошовій формі знижуються.