1. Огляд нормативної бази, що регулює організацію і методологію бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік утворює нерозривну єдність з середовищем, у взаємозв'язку з яким він проявляє свою цілісність, зокрема, з системою законодавчого регулювання. Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні представлена п'ятьма рівнями, кожен з яких охоплює ряд документів.

1. Перший рівень – Закони України, тобто нормативно-правові акти вищої юридичної сили.

2. Другий рівень - Акти вищого органу в системі органів виконавчої влади, тобто постанови Кабінету Міністрів України.

3. Третій рівень - Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові документи з бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що затверджуються Міністерством фінансів України.

4. Четвертий рівень - Нормативно-правові акти (інструкції положення, вказівки) та методичні рекомендації Мінфіну та інших органів, що розробляються і затверджуються на основі Положень (стандартів) бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей і потреб певних видів діяльності.[6]

5. П’ятий рівень - Рішення (накази, розпорядження) щодо організації бухгалтерського обліку і застосування конкретної облікової політики, що приймаються керівництвом підприємства на підставі попередніх чотирьох пакетів документів нормативно-правового забезпечення.

В Україні суб'єктами нормативного регулювання обліку є Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів, Держкомстатистики, Державна податкова служба, Національний банк та інші державні органи. Нормативними документами регламентуються як об'єкти обліку, так і схема кореспонденції рахунків.

Методологічне регулювання здійснює, як правило, Міністерство фінансів,