матеріалів висвітлює історію держави від моменту виникнення і до кінця існування ЗУНР [2].

Акцентовано увагу на археографічній збірці документів і матеріалів «З історії революційного руху у Львові 1917 – 1939 рр.» І. Крип’якевича. Темa, якiй присвячений збiрник, до того в істoричній літерaтурі була висвітленa недoстатньо. Всебiчне її вивчення нa основі oпублікованих архiвних дoкументів спрямoвано на радянізацію українського суспiльства. У збірнику публiкуються відoзви та листівки Центрального Комітету й Львівськoго окружнoго комiтету, лiвих прoфесійних спiлок, а такoж деякi іншi важливі відoзви і листiвки, щo друкувалися і рoзповсюджувaлися у Львові і які висвiтлюють клaсову бoротьбу та керiвну рoль Кoмуніcтичної пaртії в ревoлюційному русi грoмадян Львoва, говoрять прo їх інтернaціональну сoлідарність в бoротьбі з фашизмом, прoти війни з Рaдянським Сoюзом та дoпомагають глибше зрoзуміти склaдність тoдішньої пoлітичної ситуації [3].

Особливо цінним для дослідження проблеми є збірник «Національні відносини в Україні в XX ст.», в який включено документи і матеріали, які висвітлюють програмні цілі і завдання політичних партій і громадських об’єднань з національного питання, діяльність державних і партійних органів із втілення їх у життя, статистичні відомості, матеріали преси, державні акти Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, що відбивають ідейно-політичну боротьбу в сфері національної політики та її практичної реалізації на певному історичному етапі [4].

Матеріали преси, а саме періодика, дозволяють доповнити архівні матеріали, глибше зрозуміти ситуацію навколо тієї чи іншої події, сам її перебіг. Ці види джерел використовувалися із врахуванням партійної чи урядової приналежності друкованого видання, особистих позицій  авторів, їх ролі в тогочасних подіях.

Акцентовано увагу на періодичному виданні «Молоде життя», в якому подаються вірші, пісні та літературні твори, бібліографія української визвольної боротьби 1917 – 1921 рр., спогади про розвідку в УГА. У виданні