Проте великий вплив мали й внутрішні причини: відсутність чіткої правової регламентації взаємовідносин УНР і ЗУНР, значні історичні й культурні відмінності в розвитку обох гілок українства, наявність незалежних політичних і урядових центрів, розбіжність у питаннях стратегії й тактики боротьби за національну державність, непоступливість у прийнятті важливих рішень, взаємна недовіра й безкомпромісність їх лідерів. З’ясовано, що історія визвольного руху є складною багатомірною науковою проблемою. Однак, незважаючи на суттєві здобутки вчених різних поколінь у вивченні історії 1918 – 1923 рр., на сьогодні і досі відсутнє спеціальне комплексне наукове дослідження з цієї теми.