2) комунальні послуги на суму 60 тис. грн., у т. ч. ПДВ — 10 тис. грн. для їх використання в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ;

3) юридичні, транспортні послуги на суму 12 тис. грн., у т. ч. ПДВ — 2 тис. грн. для їх використання одночасно в оподатковуваних ПДВ операцій, і для операцій, звільнених від оподаткування.

Для розподілу податкового кредиту з ПДВ підприємство застосовує метод «відносно точний».

У звітному періоді за правилом першої події суму вхідного ПДВ віднесено до податкового кредиту з ПДВ 25 тис. грн., і до валових витрат — 10 тис. грн.

Після закінчення звітного періоду визначається коефіцієнт доходів, який дорівнює 0,67 (200 тис. грн. : 300 тис. грн.), за допомогою якого проводиться розподіл вхідного ПДВ з інших витрат. Сума ПДВ з інших витрат, яка в звітному періоді підлягає включенню до податкового кредиту, становить 1,34 тис. грн., а сума ПДВ, яка включається до складу валових витрат, становить 0,66 тис. грн.

Водночас, якби до розподілу всього вхідного ПДВ застосовувався, наприклад, лише метод коефіцієнта доходів, то до податкового кредиту звітного періоду було б включено 24,67 тис. грн. (замість 26,34 тис. грн.), а до валових витрат — 12,21 тис. грн. (замість 10,66 тис. грн.).

Таким чином, підприємства, які одночасно ведуть оподатковувану ПДВ та неоподатковувану діяльність повинні розподіляти суми «вхідного» ПДВ. Це пояснюється тим, що до складу податкового кредиту можна включати тільки ту частину ПДВ, яка відповідає оподатковуваним операціям.