ела для інших нестатків, а отже, збільшити загальний обсяг надходження інвестицій;

˗         можливість використання власних засобів, зекономлених за рахунок заміни покупки майна лізингом, на інші мети ( погашення кредиторської заборгованості й ін.);

˗         гнучкість лізингових платежів у порівнянні зі сплатою заборгованості по кредитах. У світовій практиці це  – можливість визначити розміри платежів у залежності від доходів лізингоодержувача і використання лізингового майна, можливість компенсаційного лізингу й ін. В Україні чинне законодавство про лізинг не дає можливості реалізувати цю перевагу;

˗         відсутність витрат, зв'язаних з володінням майном і веденням бухгалтерського обліку, особливо у випадку застосування  оперативного лізингу ( економія буде відчутною , наприклад, при введенні в Україні податку на власність);

˗         економію на додаткових послугах лізингодавця, наприклад сервісному обслуговуванні, що коштують менше, ніж такої ж послуги інших фірм;

˗         прискорене освоєння об'єктів лізингу внаслідок значної зацікавленості в цьому споживача і забезпечену по договорах лізингу допомога фахівців лізингодавця або виробника;

˗         спрощення доступу до використання різноманітної, зокрема імпортної, нової техніки, забезпечення її сервісного обслуговування;

˗         скорочення термінів організації виробництва нової продукції за рахунок оперативного придбання в користування необхідної нової техніки,забезпечення її налагодження і сервісного обслуговування й ін.;

˗         зменшення ризику у випадку уведення виробництва нової продукції через можливість повернення притягнутого для цього за договором оперативного лізингу устаткування;