Наступним важливим елементом є оцінка кредитної історії клієнта, що здійснюється через огляд кредитів і позичок, термін дії яких закінчився. Наявність прострочень при обслуговуванні позичок негативно характеризує клієнта. Але в українських умовах фактично єдиним джерелом інформації про кредитну історію є сам клієнт, а також банки, де на дату аналізу є заборгованість за позикою (яку-небудь негативну інформацію про обслуговування кредитів в інших банках клієнт не надасть). Тому оцінка кредитної історії далеко не завжди є коректної [28].

Аналіз цілей фінансування є невід'ємною частиною оцінки платоспроможності. Глибина аналізу цілей фінансування прямо залежить від типу проекту. У процесі аналізу фінансової інформації виділяються 3 базових елементи: аналіз надходжень на рахунки в банках і в касу; аналіз поточної заборгованості по кредитах і позичкам; аналіз фінансової звітності.

При аналізі поточної заборгованості по кредитах і позичкам необхідно звернути увагу на наступні базові елементи: обсяги кредитного навантаження; забезпечення по діючих кредитах і позичкам; строки погашення діючих кредитів.

Отже, ключовим елементом аналізу платоспроможності є аналіз фінансової звітності. Баланс підприємства й звіт про фінансові результати є основними джерелами інформації для проведення такого аналізу. Однак використання лише даних джерел інформації не є достатнім для проведення аналізу, тому що фінансова звітність досить часто не відображає реального положення речей на підприємстві. Саме тому перед аналізом фінансової звітності необхідно провести перевірку вірогідності й коректування фінансових звітів (або формування аналітичного балансу). При цьому можуть застосовуватися різні методи, наприклад: одержання аудиторського звіту про стан підприємства, самостійна перевірка звітності.