у верхній частині стебла вміст волокна сягає 28 – 30 %, але пучки формуються з меншої кількості елементарних волоконець і волокно стає менш міцним; найвищий вміст високоякісного волокна (до 35 %), довгого і міцного, з високою прядивною здатністю льон-довгунець формує в середній частині стебла. [5]
Найдовше, найбільш міцне і гнучке технічне волокно утворюється у стеблах льону-довгунця завдовжки понад 70 см і завширшки не більше 1 – 1,5 мм.
У процесі первинної обробки соломи льону-довгунця на льоно-прядивних заводах луб'яна волокниста частина відокремлюється від здерев'янілої частини – костриці, що складає 60...65% маси оброблюваної соломи. Костриця частково використовується як паливо на льоно-прядивних заводах, частково йде на виробництво волокнистих плит. Поряд з довгим прядильним волокном при первинній обробці льону-довгунця і конопель виходить також коротке волокно. Структура використання пряжі з довгих та коротких лляних волокон у країнах ЄС у % наступна: виробництво одежних тканин –50, меблевої оббивки, інших виробів побутового призначення – 20, мішків, канатів та ін. –17. [5]
Воно може бути використане в целюлозно-паперовій промисловості замість дефіцитного полотняного ганчір'я при виробництві високоякісного паперу.
Лляні волокна при розмелюванні легше фібрилюються, ніж бавовняні, тому що шари фібрил розташовані майже паралельно осі волокна. Кінці волокон при розмелюванні розщеплюються на ряд окремих волоконець – фібрил, які за зовнішнім виглядом нагадують пензлик. Лляні волокна при розмелюванні звичайно дають масу жирного помелу. [5]
У багатьох країнах світу бавовна (Gossypium spp.) є однією з найважливіших рослин для виготовлення волокна. Крім того, що бавовна є джерелом волокна для текстильної промисловості, її насіння, багате на олію (18–24%) і протеїни (20–440%), відіграє важливу роль у харчовій та олійній