агро-екологічних ситуаціях зареєстровано збільшення врожаїв (15–30%) при економії води (30–45%), а також покращення якості волокна бавовни порівняно зі звичайним лінійним зрошуванням, зрошуванням за допомогою дощувальної установки і кругового стаціонарного розбризкувача. Із застосуванням у вирощуванні бавовни підповерхневого крапельного зрошування на ділянці 11 гектарів в агро-кліматичних умовах Адани (Туреччина) зареєстровано врожайність 5.5–5.8 тонн на гектар, що на 33% більше, ніж при застосуванні лінійного зрошування. При цьому економія води склала 30%, електроенергії – 20%, робочої сили – 15%, а хімічних засобів захисту рослин – 5%[6].

Обчислено, що для досягнення високої врожайності бавовни сезонна потреба води становить 350–900 мм/га залежно від кліматичних умов і тривалості періоду вирощування (150–210 днів) із добовою нормою евапотранспірації  4–8 мм/день. Планування зрошування з урахуванням або денної норми росту рослини, або потенціалу збереження води у листку, вимірюваного за допомогою барокамери, сприяє ефективнішому використанню води, добрив та електроенергії. Бавовні потрібно багато поживних речовин. Метою програми фертигації є ліквідація різниці між потребою культури в добривах та їх наявністю. Здатність системи крапельного зрошування шляхом фертигації часто постачати поживні речовини до рослин, відповідно до стадій їхнього розвитку, дає виробнику можливість відреагувати на потреби рослин в найбільш ефективний спосіб.

Інші результативні методи включають планування зрошування, захист рослин від шкідників і хвороб, винищення бур’янів у разі потреби, своєчасний збір урожаю і подальші маніпуляції з ним, пов’язані з мінімалізацією його втрат.

Отже льон і бавовна є досить поширеними і відносно не дорогими на території України джерелами волокна для хімічної переробки. Тому виявлення їх придатності для застосування у хімічній переробці є важливим завданням[6].