виробництві напівфабрикатів і знижувати їх якість. Сучасна целюлозно-паперова промисловість володіє необхідними технологічними методами для ефективної переробки рослинної сировини в найбільш масові види картонно-паперової продукції та для хімічної переробки отриманих напівфабрикатів[2].

Одна з основних проблем української целюлозно - паперової промисловості - слабка база напівфабрикатів - через недостатність сировинних ресурсів Ліси в Україні займають ллошадь 10 млн га, з яких 8,6 млн га -  промислового призначення. Запаси деревини - 1,2 млрд м \ Рівень рубки в лісах України , в основному , стабільний, щорічно заготовлюється близько 15 млн м1 деревини.

Україна споживає близько 40 млн м3 деревини в рік , з яких близько 28 млн м3 завозяться (головним чином , з Росії ). За рівнем споживання деревини Україна посідає четверте місце в Європі, за рівнем її використання в ЦПП – останнє.

У США і Канаді споживання дере весіни на глибоку хімічну переробку еше вище і становить приблизно 45 % від обсягу заготовляється деревини. Отже, необхідно різко змінити структуру споживання деревини і збільшити обсяги переробки її в ЦПП , довівши цей показник хоча б до 20%, тобто до рівня таких країн , як Франція та Німеччина.

У 1975 р. в світі було вироблено 9,3 млн т волокнистих напівфабрикатів із недеревної сировини, або 6,9 % загального виробництва волокнистих напівфабрикатів для ЦПП .

До 1993 р. це виробництво зросло до 21 млн т ( 10,6 % у світовому виробництві волокнистих напівфабрикатів) , причому щорічні темпи приросту виробництва волокнистих напівфабрикатів із однорічних рослин у період 1988-1993 рр.  склали 6 % (проти 2 % для напівфабрикатів з деревини). Прискорений темп зростання виробництва волокнистих напівфабрикатів із однорічних рослин прогнозується і на перспективу ( 2,5 % на рік проти 1 % для напівфабрикатів з деревини).